- розрізнений
- —————————————————————————————розрі́зненийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розрізнений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розрізнити I. 2) у знач. прикм. Який не має зв язку з іншими; роз єднаний, поодинокий. || Який здійснюється не зв язаними між собою окремими групами людей. || Позбавлений внутрішньої єдності, цілісності. 3) у… … Український тлумачний словник
розрізненість — ності, ж. Абстр. ім. до розрізнений 2), 3) … Український тлумачний словник
розрізнено — Присл. до розрізнений 2) … Український тлумачний словник
атомарний — а, е. 1) спец. Який складається з окремих атомів, не об єднаних в молекули; який існує в такому вигляді. 2) книжн. Роздрібнений, розрізнений, нецілісний … Український тлумачний словник
подрібнений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до подрібнити. 2) у знач. прикм. Роз єднаний, розмежований на частини; розрізнений … Український тлумачний словник
розсипний — а/, е/. 1) Який складається з окремих крупинок або зерен; сипкий. || Який продається на штуки. || Розрізнений, окремий, поодинокий. •• Розсипни/й стрій розташування стрільців ланцюгом на значній відстані один від одного. 2) перен. Роздрібнений,… … Український тлумачний словник
відокремлений — (який діє, відбувається окремо від кого / чого н.), окремий, ізольований, розрізнений, роздільний, відрубний … Словник синонімів української мови